Попит на валюту під час війни: що відбувається з курсом?

Аналізуємо перші два тижні роботи готівкового валютного ринку після часткової «воєнної» лібералізації

Рівно пів місяця тому Національний банк України дозволив банкам і небанківським фінустановам продавати готівкову валюту населенню за курсом, що не більш ніж на 10% відрізняється від офіційного. І продавати, до того ж, можна лише долари та євро, які фінустанови самі купили у громадян, без залучення додаткових обсягів валютної готівки. Одна із заявлених цілей лібералізації — обмеження роботи ринку нелегальних валютообмінних операцій і, відповідно, зниження ризиків для людей.                                 

Схоже, досягнути мети вдалося лише частково: українці неохоче несуть валюту до банків, відповідно, можливості для її купівлі обмежені. Тож багато співвітчизників, котрі хочуть купити долари чи євро, продовжують звертатися до напівлегальних “обмінників” і нелегальних міняйл. Тим паче, що ті пропонують і куди вигідніші, ніж банки, умови купівлі: якщо вже виникла потреба обміняти 100 доларів “із заначки”, то додаткові 200-250 виручених за них гривень, погодьтеся, мають значення. Тож те, що обмінний курс чорного ринку перманентно росте, начебто особливо і не дивує. Головне, що до спекулятивного курсу перших днів війни, коли за американський “зелений” просили до 40 гривень, на щастя, далеко.  

Фото: НБУ

Як змінювався валютний курс в умовах путінської агресії 

Нагадаємо, 24 лютого регулятор повністю зупинив роботу валютного ринку,  крім продажу валюти, й зафіксував офіційний курс на рівні встановленого на перший день війни — 29,25 грн/$ і 33,17 грн/€.  З перших днів російської агресії в Україні активізувався чорний ринок, де за долар просили до 40 гривень.       

Починаючи з березня, Нацбанк потихеньку послаблював обмеження при купівлі валюти банками та продажу її для потреб критичного імпорту. Суттєві послаблення для населення запрацювали з 14 квітня.               

Курс купівлі-продажу валютної готівки банками упродовж цього часу залишався стабільним, близьким до максимальних параметрів, дозволених регулятором (+10% до офіційного курсу). Долар купували, в середньому по  31,8, продавали — по 32,18 гривень. Курс євро натомість постійно змінювався. Але це пов’язано не з обсягами попиту-пропозиції, а з реакцією Національного банку на зміну співвідношення євро/долар у світі. Війна в Україні, проблеми, пов’язані з дефіцитом та подорожчанням енергоресурсів, суттєво вдарили по європейській валюті, яка перманентно знецінювалася порівняно з американською. 29 квітня євро на світових біржах коштував 1,05 долара. Тоді як у середні лютого цей показник становив 1,13-1,15, а рік тому, на початку травня 2021-го, за євро давали 1 долар 22 центи. Експерти кажуть  про тенденцію до встановлення паритету між цими валютами, коли  євро коштуватиме рівно долар.

Тож і офіційний курс євро, встановлений НБУ, за два місяці війни опустився з  33,17 до 30,69 гривень. Середній курс купівлі євро банками — 33,2, курс продажу — 33,76. Курси купівлі-продажу на чорному ринку — 36 — 36,95 гривень.

Фото: НБУ

Щодо долара, то в середу і четвер деякі “обмінники” небанківських фінустанов та міняйли продавали його майже по 35 гривень. А увечері подекуди на інформаційних табло можна було побачити й цифри, близькі до 36-и. У п’ятницю середній курс продажу дещо знизився  — до 34,2, курс купівлі  —  в середньому 33,6. Поміж пояснень зростання курсу після Великодня — додатковий попит на валюту з боку охочих завезти за-кордону автомобілі, доки влада не скасувала їх безмитне оформлення. Під кінець тижня цей попит, схоже, частково вщух.

“Оскільки впливи війни на офіційний валютний ринок мінімізовані завдяки запобіжникам, запровадженим НБУ ще в перший день російської агресії,  можемо розглядати чорний ринок як зону експериментів, чисту від будь-яких обмежень. Відповідно, всі коливання, які там відбувалися, коли спочатку курс долара підскочив до 40 гривень, потім знизився до 32 і фактично наблизився до офіційного, а зараз знову зріс до понад 34 гривень, — це відображення чистого попиту і пропозиції готівкової валюти”, — каже у коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Банки проти чорного ринку: чому тіньовий обіг валюти суттєво переважає 

Євген Дубогриз

Асоційований експерт в CASE Україна Євген Дубогриз вважає, що наразі навряд чи можна говорити про якісь суттєві зміни, що відбулися на валютному ринку упродовж двох тижнів часткової лібералізації правил продажу готівкової валюти.     

“Вплив рішення НБУ на ситуацію в цьому сегменті незначний. Понад 90% готівкового обігу валюти, як на мене, продовжує забезпечувати чорний ринок. При цьому попит на валюту, безумовно, є. Оцінюю його навіть вище, ніж було рік тому, коли банки щодня продавали по $50-60 мільйонів”, — каже економіст в коментарі Укрінформу.     

Хоча обсяги продажу готівкової валюти на офіційному ринку у перший тиждень після лібералізації й удвічі зросли — до $20,5 мільйонів  — це просто таки ніщо порівняно з довоєнними показниками, коли обсяги офіційної купівлі й продажу готівкової валюти сягали $400 мільйонів щотижня. 

Однак, за оцінками  фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, готівковий валютний ринок таки потроху оживає. “Що змінилося по факту? Обсяг продажу валюти населенням зріс удвічі. Хоча в абсолютних величинах це все ще дуже і дуже небагато — близько $4 мільйонів за день. Також фізичні особи почали трохи більше купувати валюту. До 14 квітня банки приймали готівкову валюту по офіційному курсу НБУ. Зараз же курс купівлі вийшов за 31 грн/$”, — констатував експерт.

Гліб Вишлінський

За словами Гліба Вишлінського, така поведінка людей, котрі, попри певні ризики, віддають перевагу операціям на чорному ринку, цілком зрозуміла.  “Якщо ти можеш продати валюту за кращим курсом, то чому маєш іти до банків? Відповідно, обсяги офіційного продажу валюти населенням доволі низькі. Думаю, після того, як Верховна Рада ухвалить законопроєкт №7311  і таким чином закриє “лазівку” з безмитним ввезенням, попит на валюту зменшиться”, — сказав експерт у коментарі Укрінформу. 

Щодо перспектив подальшої лібералізації, скажімо, ухвалення НБУ рішення про збільшення максимально можливого відхилення готівкового курсу продажу валюти від офіційного або скасування вимоги про продаж банками лише купленої у населення валюти, то Євген Дубогриз бачить два шляхи.   “Варіанти зрозумілі: потрібно або нічого не чіпати до стабілізації безпекової ситуації в країні, тобто, до завершення війни, або “відпустити” маржу. Але тоді обсяги офіційних операцій з купівлі валюти зростуть. І де банкам брати валютну готівку, незрозуміло. Скасовувати обмеження, вважаю, нераціонально. На місці Нацбанку я б просто лишив все як є”.

А що ж буде з курсом?

Гліб Вишлінський вважає, що найближчим часом вартість долара на чорному ринку може повернутися до рівня минулих тижнів. 

“Оскільки до відкриття “лазівки”, пов’язаної з пільговим ввезенням іноземних авто, ситуація на чорному ринку була відносно стабільною, курс долара до гривні навіть зменшувався, то, на мою думку, після скасування митної пільги він може триматися в діапазоні плюс 10-12% до офіційного курсу. Не бачу підстав для того, щоб він почав кудись рухатися. Оскільки на цьому ринку немає інтервенцій, то для купівлі валюти в людей має з’явитися зайва гривня”, — пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії.   

Але зараз говорити про те, що в людей з’являтиметься вільний гривневий ресурс, на його думку, не можна. “Крім того, у нинішній ситуації “зайві” гривні в людей з’являтимуться паралельно з появою валюти. Приміром, додаткових надходжень від експорту (чи то експорт підприємств, чи постачання товарів й надання послуг безпосередньо фізичними особами, що працюють на іноземних замовників). Або надходжень зовнішніх донорських грошей. В середні країни джерел зростання наразі, зі зрозумілих причин, немає. Крім певного пожвавлення внутрішнього ринку. Але це, по суті — перетікання ресурсу”, — вважає Вишлінський.  

Євген Дубогриз із тим, що наші співвітчизники не мають ресурсу для “інвестицій” у валюту, не погоджується. Він вважає, що за нинішніх умов, попри загальне падіння рівня доходів населення, попит на євро і передовсім долари надалі не зменшуватиметься. Українці відмовлятимуть собі в усьому із тим, щоб зберегти заощадження.     

“Люди бачать, що в країні прискорюється інфляція, розуміють, що через війну з величезними проблемами стикається українська економіка. Тож починають “про всяк випадок” обмінювати залишки гривневих коштів на валюту. Плюс ще один момент — вкрай низькі ставки за банківськими депозитами. Зрозуміло, що людей, які хочуть зберегти гроші, нинішні ставки — від 1 (чи й менше) до 6% не влаштовують. Тому економічні очікування інфляції, девальвації, загальна невизначеність і стимулюють українців купувати долар як засіб заощадження”, — пояснює Дубогриз. 

Що ж до макроекономічних впливів на курс гривні, то в умовах впроваджених НБУ обмежень вони мінімальні. Потреби в коштах для критичного імпорту  (понад 80% товарів) задовольняються, заборонено непріоритетний імпорт, купівлю послуг, припинено рух капіталу, низку інших операцій.  

“Все (відносно) добре і з торговельним балансом: незважаючи на те, що суттєво скоротився експорт та впали надходження валюти через блокування росією українських портів, значно скоротився й імпорт (зокрема, дорогий споживчий і великий інвестиційний імпорт). Тож відповідні показники більш-менш зрівнялися, — каже Гліб Вишлінський, — Основне, що зараз вимагає інтервенцій з боку Національного банку,  — витрати українських біженців за кордоном. Тобто, витрачання ними гривневих заощаджень чи зарплат, якщо вони працюють віддалено, або ж  переказів від членів сімей, котрі залишилися в Україні. Це й створює найбільші дисбаланси на валютному ринку”.   

Але поки що Національний банк, за висновками експертів, із цим справляється. Вишлінський нагадав, що упродовж трьох тижнів на початку війни НБУ продавав з резервів приблизно по $600 мільйонів на міжбанківському ринку, потім упродовж тижня чи двох ця сума суттєво скоротилася  — до $350-400 мільйонів, минулого тижня був стрибок до $750 мільйонів. За висновками економіста, це так само може бути пов’язано з феноменом купівлі “євроблях”.

Варто додати, що, за даними НБУ, рівень міжнародних резервів України залишається майже незмінним. Зараз вони становлять приблизно $27 мільярдів — стільки ж, як і на початку війни.

Владислав Обух, Київ

Від фіксованого до ринкового: хто виграє і хто програє від різнобою валютних курсів

• Анастасія Зануда
• ВВС News Україна

9 червня 2022

Автор фото, Getty Images

У перший день війни НБУ зафіксував офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн за долар.

Саме він досі визначає, за яким курсом в Україну завозять пальне та інший критичний імпорт. Для цього до фіксованого курсу додається 1%.

Проте за таким самим курсом валюту мають продавати й експортери.

Тож на рівні юридичних осіб — підприємств та підприємців — курс гривні залишається фіксованим і незмінним так само, як і офіційний.

Водночас для населення через три місяці після початку війни Нацбанк фактично повернув гнучкий курс, дозволивши банкам самим визначати курс продажу готівкової валюти та курс карткових розрахунків.

На додачу до цього, на початку червня НБУ пішов на безпрецедентний крок і підвищив облікову ставку одразу на 15 відсоткових пунктів.

Все це для того, аби зменшити тиск на гривню, підтримати курс та запобігти пришвидшенню інфляції.

• Нацбанк підвищив облікову ставку одразу на 15%: як це вплине на інфляцію та курс гривні
• НБУ зняв обмеження на валютний курс для банків. Як це вплине на гаманці українців
• Війна та банки: хто і як підтримує платежі та захищає гроші українців

За пару тижнів це дозволило дещо «збити» попит на валюту та зблизити банківський курс із курсом обмінників та «чорного ринку», — якщо до 21 травня готівковий курс подекуди перевищував 38 грн за долар, то нині він є меншим за 36 грн, а у банках — близький до 33 грн за долар.

Проте якщо усі попередні рішення НБУ під час війни одностайно схвалювали усі учасники ринку, то після останніх на адресу центрального банку країни стала лунати й критика.

Хто виграє і хто зазнає збитків від того, що в країні діють кілька валютних курсів? Скільки це триватиме? І як це стосується пересічних громадян?

Що відбувається?

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Так само, як і багато українських міст, руйнувань зазнала і значна частина української економіки

Через війну українська економіка працює далеко не на повну силу. За даними Європейської бізнес асоціації, станом на початок червня на довоєнному рівні працює трохи менше половини підприємств, що входять до асоціації. Ще половина працюють із обмеженнями.

Обстріли та руйнування, знищення логістичних ланцюжків, працівники, які були змушені переселитися в межах України чи за кордон, — все це вбиває чи обмежує бізнес, а відтак і доходи бюджету.

• Зростання цін та діра в бюджеті. Як виживає Україна під час війни

За даними міністерства фінансів, від січня до травня цього року він був зведений із дефіцитом у понад 263 млрд грн, тобто в ньому забракло майже 9 млрд доларів.

Як розповів міністр фінансів Сергій Марченко виданню Mind.ua, перші 20 днів травня Україна взагалі фінансувала свої потреби без залучення зовнішньої допомоги, — перші суми міжнародної допомоги у понад 500 млн євро (від США та Британії), а згодом і 600 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС були конвертовані і надійшли до бюджету вже після 20 травня.

Загалом, як розповів міністр фінансів, від початку війни Україна отримала від міжнародних партнерів 6 млрд доларів у вигляді грантів та кредитів. А у червні очікує 4,8 млрд доларів.

Проте триматися лише на зовнішній фінансовій допомозі неможливо. Для стабільного курсу важливий притік валюти в країну. А він суттєво скоротився із тими ж руйнуваннями та блокадою портів. При цьому потреби в імпорті, наприклад, пальному, зросли, так само як і попит на валюту.

Цей попит зріс і через бажання тих українців, в яких все ще є стабільний дохід, убезпечити його від інфляції, що набирає темпів. І роблять вони це у традиційний спосіб — намагаються купити валюту.

Звідси — тиск на курс, який Нацбанк став гасити валютними інтервенціями зі своїх резервів.

За даними голови Ради НБУ Богдана Данилишина, в останній тиждень травня попит на валюту на міжбанківському ринку зріс на 20%, пропозиція скоротилася на майже третину, а обсяг інтервенцій НБУ зріс у понад два рази — до 1,4 млрд доларів на тиждень.

На початку лютого цього року валютні резерви НБУ становили 29,3 млрд доларів, а на кінець травня — 25,1 млрд доларів.

Коли НБУ дозволив банкам встановлювати курс на готівкові та карткові операції з валютою, він, фактично, повернув для населення правила, за якими діяв роздрібний валютний ринок до війни.

Але це зачепило і бізнес, зокрема, підприємства та ФОПи, які продають валюту на міжбанку за курсом, що не може перевищувати фіксований офіційний більш ніж на 1%.

Експортери та айтівці проти

Фіксований валютний курс, запроваджений Нацбанком на початку війни, запобіг паніці і втраті контролю над ситуацією, визнають усі представники бізнесу.

Але нині, коли підприємства та компанії почали потроху відновлювати роботу, існування кількох курсів — офіційного, безготівкового та готівкового, фіксованого і вільного лише шкодить і породжує зловживання.

Експортери кажуть, що для них, так само як і для імпортерів, через блокаду портів та руйнацію інфраструктури вартість логістики зросла у 2,5-3 рази, але тепер вони втрачатимуть ще й близько 20% валютної виручки через різницю в курсах. Ті, хто все ще намагається відправляти свою продукцію на експорт, вважають, що валютний курс має бути єдиним для усіх — хай навіть це буде 32-35 грн за долар на якомусь етапі.

Проте першими і голосніше за інших множинність курсів стали критикувати представники ІТ-спільноти, більшість із яких працюють як ФОПи, і для яких бізнесові доходи та особистий гаманець пов’язані напряму.

Через останні рішення НБУ вийшло так, що доходи, які вони отримують на свої ФОПівські рахунки, конвертуються за фактично фіксованим курсом, а купити валюту вони змушені вже за ринковим.

Цю різницю айтівці вже назвали додатковим податком на їхній бізнес або навіть «експропріацією прибутків».

З іншого боку, галузь ІТ і до війни, разом із сільським господарством та металургією, була однією із головних експортних галузей української економіки. А під час війни стала фактично головною, адже на відміну від інших, змогла зберегти практично довоєнний рівень експорту, а відтак, і притоку валюти, і сплати податків в Україні.

• ІТ та війна: як працює найсучасніша галузь України

«Безготівкова валюта, та, зокрема, експортна виручка підприємств та фізичних осіб — підприємців, може продаватися лише за фіксованим валютним курсом НБУ, який на сьогодні суттєво відрізняється від ринкового», — пояснили в Асоціації ІТ Ukraine.

Це не лише викривляє доходи працівників галузі, але й створює «додатковий податок на доходи ІТ-спеціалістів» вважають в асоціації.

«Фактично має місце пряма експропріація частини прибутку ІТ-спеціалістів», — вважають в ІТ Ukraine. І попереджають про можливі наслідки:

• відтік з України валютних доходів фізичних осіб-підприємців, що здійснюють експорт послуг (зокрема послуг в сфері ІТ), та акумулювання таких доходів за межами країни,
• зміна ІТ-підприємцями податкового резидентства в інших країнах, що загрожує різкому падінню валютних надходжень в Україну від ІТ-експорту вже з наступного місяця,
• перехід ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном або можуть туди виїхати, від українських до іноземних компаній.

«2 мільярди доларів прибутку за перший квартал ми закрили, але треба враховувати, що в лютому це було приблизно 800 мільйонів доларів, а в березні — близько 500 мільйонів доларів. Тобто тренд все одно йде вниз», — заявив Владислав Савченко, президент EASE (European association of software engineering).

В асоціації попереджають, що є великий ризик втратити 100 — 150 тисяч спеціалістів, які захочуть виїхати за кордон і «будувати ІТ-ринок в інших країнах».

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Українські айтівціи, які вже давно працюють на експорт, можуть досить легко змінити банківські рахунки та податкову «прописку»

Ті, хто вже перебуває за кордоном, але все ще працює на українському ФОПі і платить податки в Україні, захочуть змінити і вже змінюють свою податкову реєстрацію на закордонну. А ті, хто поки що перебуває в Україні, активніше розглядатимуть можливості перебазуватися за кордон, щойно закон дозволить чоловікам призовного віку виїжджати за межі України.

В обох галузевих асоціаціях наголошують, що ІТ-сектор дає не лише притік валюти в країну і податків до бюджету (близько 2 млрд доларів за І квартал), але і є потужним донором допомоги українським військовим, — і компанії, і окремі працівники галузі спрямовують на цю допомогу від 10% до 25% своїх доходів (разом близько 1 млрд доларів, за підрахунками ІТ Ukraine).

Крім того, як підраховували експерти ще до війни, один айтівець створює або зберігає три робочих місця загалом в економіці країни.

В ІТ-галузі пропонують НБУ «встановити такий режим валютного курсу, який враховуватиме інтереси експортних галузей, та дозволить у короткі строки повернутися до плаваючого курсу».

А до того, щоб зменшити найбільш негативні наслідки множинності курсів, дозволити продаж частини валютної виручки експортерам за комерційним курсом, а також зберегти можливість карткових розрахунків та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) в межах еквівалентну 50 тис. грн на місяць.

Врешті, як розповів в інтерв’ю DOU директор IT Ukraine Костянтин Васюк, «точка неповернення може бути пройдена вже через місяць, коли люди просто вирішать попрощатись з рахунками в українських банках і українським податковим резидентством».

Маленькі імпортери не з власної волі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Мільйони українських жінок та дітей за кордоном стали одним із факторів тиску на курс гривні

Як не парадоксально, але крім українських експортерів — як компаній, так і ФОПів, — у програші від останніх змін на валютному ринку виявилися українці, які втекли через війну за кордон. За оцінками ООН, їхня кількість перевищує 6 мільйонів (без урахування тих, хто повернувся).

Усі вони перетворилися на «маленьких імпортерів», бо розраховуючись картками за кордоном, фактично, кожного разу купують безготівкову валюту. І після рішення НБУ про запровадження вільного карткового курсу, їхні витрати зросли на розмір різниці між зафіксованим на початку війни і тим, за яким банки нині проводять карткові операції за кордоном.

«Ми маємо за кордоном мільйони економічно активних людей. Велика частина з них мала певні заощадження, у тому числі в гривні. І вони зараз для перебування за кордоном мають витрачати кошти з гривневих карток. І кожного разу, коли вони це роблять, це фактично маленький імпорт. Ми маємо кілька мільйонів маленьких імпортерів», — пояснив начальник аналітичного відділу «Альфа-Банку» Олексій Блінов на круглому столі у «Фінансовому клубі».

На думку економіста, цей «індивідуальний» імпорт потрібно додавати до офіційного імпорту в Україну.

«Це дуже важлива стаття. Її від’ємний баланс в два, а може в три рази більший, ніж від’ємний баланс зовнішньої торгівлі України. Це наші громадяни. Ми маємо зберігати їх можливість споживати за кордоном — вони в скрутному становищі. Фактично зараз дві речі, які їх поєднують з Україною найбільше, — це паспорт громадянина України і картка українського банку», — вважає банкір.

З часом, прогнозує Олексій Блінов, витрати українців за кордоном, а відтак, і «маленький імпорт», будуть скорочуватися. Але це відбуватиметься двома шляхами.

З одного боку, частина українців будуть повертатися додому, і так необхідність витрачати кошти за кордоном відпаде. А інша частина — працевлаштується за кордоном, отримуватиме доходи у місцевій валюті, і втратить необхідність витрачати гривні чи мати гривневі рахунки.

Але поки все залишається так, як є, «ця стаття буде залишатися однією з найпотужніших статей тиску на український платіжний баланс і валютний ринок», прогнозує Олексій Блінов.

«Карткові туристи» з «некритичними потребами»

«Зараз на готівковому ринку здебільшого купують валюту для спекулятивного заробітку, фінансування «сірого» імпорту, який не належить до критичного, а також переведення заощаджень в іноземну валюту. Жоден з цих напрямів не є критичним пріоритетом для підтримки економіки під час війни», — йшлося у роз’ясненнях НБУ після рішення про «вирівнювання» курсу гривні для готівкових та карткових операцій.

Там також вважають, що це рішення «дасть змогу запобігти непродуктивному виведенню капіталу та захистити міжнародні резерви України».

Як пояснив в інтерв’ю Forbes логіку курсових рішень Юрій Гелетій, заступник голови НБУ, який курує валютний напрямок, кожного дня українські банки перераховують близько 100 млн доларів на користь міжнародних платіжних систем для операцій з гривневими картками за кордоном. У НБУ проаналізували ці операції, і твердять, що понад третина — це зняття готівки.

«Це можна було б пояснити фактором українців, що виїхали за кордон через війну. Однак проаналізувавши структуру цих операцій, ми побачили, що, наприклад у квітні, за нашими оцінками, 35% від загального обсягу операцій українців за кордоном припадало на зняття готівки. Це майже 23 млрд грн в еквіваленті», — пояснив заступник голови НБУ.

В НБУ також впевнені, що зняття готівкової валюти за кордоном дозволяло деяким українцям, яких в Нацбанку називають «картковими туристами», потім продавати її — вже за вищим курсом — на чорному ринку в Україні.

Там також твердять, що останні зміни валютного регулювання навпаки створили рівні умови для українців — тих, хто залишився в Україні, і тих, хто перебуває за кордоном.

«Ми не вважаємо за доцільне зараз витрачати дефіцитні міжнародні резерви для впливу на ситуацію на готівковому ринку. Валюту на ньому купують для задоволення не критичних потреб на відміну від безготівкового сегмента», — заявив Юрій Гелетій.

Що ж до скарг ІТ-галузі, то в Нацбанку кажуть, що не створюватимуть преференцій окремим галузям.

А на різноманітних форумах та в соцмережах є також значна частина дописів, автори яких нагадують айтівцям, що ті вже багато років, як перебувають «на особливому положенні», сплачуючи податки за спрощеною системою як ФОПи, що в рази менше, ніж податки, що їх платить будь-яка інша галузь економіки.

Втім, є велика кількість тих, хто нагадує, що саме спрощена система оподаткування дозволяє українській галузі ІТ бути конкурентоздатною на світових ринках і приносити в Україну експортні доходи.

Що буде з курсом далі?

У Нацбанку кажуть, що не поспішають відмовлятися від фіксованого офіційного курсу. Там вважають, що фіксація курсу вирішує кілька важливих для держави завдань: запобігає паніці, захищає від знецінення гривневі заощадження, здешевлює вартість критичного імпорту. Цю позицію поділяють і у банківських колах.

«Офіційний курс зафіксований, тому що Україна сьогодні не може дозволити собі таку розкіш, як ринкове курсоутворення», — заявила голова ради Незалежної асоціації банків Олена Коробкова на «Фінансовому клубі».

Водночас вона прогнозує, що ситуація на валютному ринку може покращитися, якщо український експорт буде розблоковано.

«У нас сьогодні в Україні заблоковані гігантські обсяги готової до відвантаження сільськогосподарської продукції, яка зазвичай становить левову частку нашого експорту. Ця продукція не йде на зовнішні ринки, а валюта за неї не йде в Україну. Водночас попит на валюту в Україні є, зокрема для оплати критичного імпорту», — пояснила банкір.

На додачу до розблокування портів та експорту, для стабілізації ситуації на валютному ринку треба, аби в Україну повернулися ті, хто виїхав через війну, вважає радник керівника Офісу президента, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.

«Зараз багато грошей іде з України на підтримку людей, які виїхали. Тобто люди отримують зарплату чи мають заощадження, але, на жаль, через війну мають їх витрачати в Європі, або в США, або в Лондоні», — заявив економіст. Тож коли українці почнуть повертатися в Україну, тиск на гривню має знизитися.

Водночас Олексій Блінов, керівник аналітичного департаменту «Альфа-банку», вважає, що «курс 29,25 грн за долар за нинішнього стану економіки — це, в принципі, минуле. І рано чи пізно він має адаптуватися до нових вимог».

Разом із тим, вирішити, наскільки можна підвищити курс гривні нині, щоб це було ефективно для всіх, за умов війни дуже важко.

Іншими словами, як пояснює логіку подальших подій експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Євген Дубогриз, «у нас війна, у нас є фундаментальний тиск на курс».

«Це і зниження експорту, і відтік капіталу, і, найголовніше, це очікування — девальваційні та інфляційні. Коли економічно активне населення і бізнес очікують, що долар буде зростати, а гривня падати, то долар зростатиме, а гривня падатиме, навіть якщо з імпортом, експортом та всім іншим буде все гаразд».

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Цена

BITCOIN LIVE: цена на криптовалюту стабильна, несмотря на похищение эксперта | город и бизнес | Финансы

Цена BITCOIN LIVE: цена на криптовалюту стабильна, несмотря на похищение эксперта | город и бизнес | Финансы | Express.co.uk

Войти Зарегистрироваться

9°C

Похищение 40-летнего менеджера по обмену биткойнов Exmo Павла Лернера ошеломило международное криптовалютное сообщество.

Ссылка скопирована Закладка

Уильям Гэлвин Предупреждение Биткойн: «Никто не может это контролировать»

GETTY

Биткойн стабилен в начале дня

13:34 — ОБНОВЛЕНИЕ о «похищенном» аналитике Павле Лернере . Великобритания.

EXMO опубликовала заявление: «Мы делаем все возможное, чтобы ускорить поиск Павла Лернера. Мы очень ценим любую информацию о его местонахождении.

«Убедительно просим вас направить электронное письмо по адресу [email protected], если вам известны какие-либо факты, которые могут помочь расследованию.

«Несмотря на ситуацию, биржа работает в обычном режиме. Также хотим подчеркнуть, что характер работы Павла в EXMO не предполагает доступа ни к хранилищам, ни к каким-либо личным данным пользователей.

«Средства всех пользователей в абсолютной безопасности».

GETTY

Украинская криптовалютная платформа «похищенного» аналитика Павла Лернера вышла на связь мейнстрим после беспокойства правительства по поводу национальной безопасности и финансирования терроризма.

Шмуэль Хаузер, директор израильского регулирующего органа, сказал, что комитет, который он назначил для расследования того, как регулировать цифровую валюту, отчитается на следующей неделе, предупредив, что он считает стремительно растущие цены «пузырем».

Хаузер сказал на мероприятии: «Никто не знает, что за этим стоит», добавив, что регулирование необходимо, потому что «общественность незащищена». вопрос национальной безопасности.

Г-н Дирборн сказал Express.co.uk: «Правительство Израиля обеспокоено тем, как криптовалюта может быть использована для финансирования терроризма и торговли на черном рынке».

Тель-Авивская фондовая биржа

10.01 утра — Биткойн, долой детей в Корее

Забавно, как молодое поколение всегда находит способ разочаровать своих старших, независимо от того, в какой части мира вы находитесь.0003

После того, как вчера появились новости, Южная Корея будет пресекать торговлю криптовалютой и применять меры по регулированию спекуляций, безумие для биткойнов и других виртуальных валют все еще захватывает молодых инвесторов в Южной Корее.

Недавним будним вечером в университете Сунгюнкван в Сеуле более дюжины студентов собрались в аудитории, чтобы поделиться советами по инвестированию в так называемые криптовалюты, которые принесли фантастическую прибыль опытным инвесторам.

«Я больше не хочу быть учителем математики», — сказал 23-летний Эо Кён Хун, основатель клуба Cryptofactor.

«Я изучал эту отрасль более 10 часов в день в течение нескольких месяцев, и я почти уверен, что это мое будущее».

GETTY

Молодежь Южной Кореи

8:31 утра — Цена стабильна, но похищение шокирует международное криптовалютное сообщество

Цена биткойна еще не отреагировала на растущую обеспокоенность событиями на бирже Exmo Bitcoin в Киеве, Украина.

По сообщениям российских СМИ, 40-летний аналитик Павел Лернер был похищен в начале этой недели, когда он выходил из своего офиса в Оболонском районе Киева.

В сообщениях утверждается, что его затащили в черный «Мерседес-Бенц» люди в балаклавах.

Полиция Киева подтвердила факт похищения мужчины 26 декабря.

Г-н Лернер — известный российский эксперт по блокчейну, и новость о его похищении ошеломила многих в международном криптовалютном сообществе.

Exmo Finance зарегистрирована в Регистрационной палате Великобритании, но основные операции осуществляются в Украине.

Согласно его веб-сайту, у него 94 955 активных пользователей, торгующих криптовалютами.

Отдельно Exmo сообщила в Твиттере, что в четверг она стала целью кибератаки.

Представитель «Эксмо» Анатолий Ларин заявил Би-би-си: «Мы делаем все возможное, чтобы ускорить поиски Павла Лернера».

Далее

GETTY

Жизнь в Киеве, Украина

Самое читаемое в City & Business

«Снайперская» Меган Маркл «была бы наглость» присутствовать на коронации, утверждает Каррен Брэди

Кристин Браун из Sister Wives умоляет фанатов о помощи щеголяет худой фигурой на новых снимках

Live-событие

Трансфертные новости в прямом эфире: решение «Манчестер Юнайтед» по Гринвуду, «Арсенал» пренебрежительно относится к цели, Кейн медлит

«Ливерпуль» проводит трансферную встречу, чтобы разрушить воссоединение Эрика тен Хага в «Манчестер Юнайтед»

Великобритания снова игнорирует предупреждения, чтобы избежать рецессии, поскольку данные о ВВП показывают, что рост не меняется

Tupperware предупреждает о возможном крахе, несмотря на попытку привлечь более молодую аудиторию

Боссы предлагают молодым работникам заканчивать работу пораньше по пятницам, чтобы заманить их обратно в офис

Восходящая звезда The Bicycle Bakery обеспечивает превосходство закваски

Экономика Великобритании вопреки прогнозам Банка Англии избежит рецессии, как показывают последние данные

Пекарь, специализирующийся на предметах искусства и красоты Biscuiteers, наращивает глобальные продажи

Каждое пятое МСП планирует сделать нулевые усилия основной бизнес-стратегией на 2023 год

Риск «экономический спад» в Великобритании стал менее серьезным после краха Credit Suisse и SVB

Новый центр навыков электрификации закроет отставание в производстве в Великобритании0110

Пополните запасы и помогите спасти планету с помощью экоочистителя Homethings

Опасения глобального финансового краха после того, как Deutsche Bank «кровавая баня» поставила акции на систему жизнеобеспечения

Банк Англии предупредил, что «полностью обрушит экономику» из-за решения по процентной ставке

Google’s Фонд Black Founders повышает перспективы для стартапов

Фунт растет после того, как объявление об инфляции в Великобритании бросает вызов прогнозам экономистов

Шоковый рост инфляции подпитывает опасения по поводу нового повышения ставки

Спасательная сделка Credit Suisse и UBS вызвала панику, поскольку азиатские инвесторы ушли в замешательстве

Credit Suisse грозит судебный иск после атаки ЕЦБ и Банка Англии на швейцарские регуляторы новые и опытные любители дикой природы стекаются в бесплатное приложение Birda

ЕС унижен, поскольку крах Credit Suisse обнажает глубокие провалы еврозоны

Воскресенье, 16 апреля 2023 г. исторический архив газеты Daily Express.

IPSO Регулируется Copyright © 2023 Express Newspapers. «Дейли Экспресс» является зарегистрированной торговой маркой. Все права защищены.

{%=о.описание%}

Хотите получать уведомления с этого сайта?

Самый слабый рост за три десятилетия

Мухаммад Махмуд

Опубликовано:


15 апреля 2023 г., 14:58


Обновлено:


15 апреля 2023 г., 15:00


Поделитесь этой новостью

Международный валютный фонд (МВФ) в прошлый вторник (11 апреля) опубликовал свой доклад «Перспективы мировой экономики» (WEO) в Вашингтоне, округ Колумбия. низким по историческим меркам, и финансовые риски выросли, но инфляция не изменила ситуацию».

В докладе говорится, что мировая экономика движется к самому слабому периоду роста с 1990-х в ближайшие пять лет. По данным МВФ, рост мирового ВВП замедлится с 3,4 процента в 2022 году до 2,8 процента в 2023 году по сравнению с прогнозируемым показателем в 2,9 процента в январе этого года, а затем увеличится до 3,0 процента в 2024 году. Кроме того, ожидается, что страны с развитой экономикой увидеть особенно заметное замедление роста с 2,7% в 2022 году до 1,3% в 2023 году.

«В настоящее время не ожидается, что мировая экономика вернется в среднесрочной перспективе к тем темпам роста, которые преобладали до пандемии», — далее отмечается в отчете. Ожидается, что мировой ВВП вырастет примерно на 3 процента в течение следующих пяти лет по сравнению со средним показателем в 3,8 процента за последние 20 лет. Это представляет собой более низкие среднесрочные экономические показатели за последние 30 лет. Частично это снижение отражает замедление темпов экономического роста в прежде высокоэффективных экономиках, таких как Китай и Южная Корея.

МВФ также добавил, что свою роль также сыграли замедление глобального роста рабочей силы и геополитическая фрагментация, такая как Brexit и конфликт на Украине. Директор-распорядитель МВФ Кристалина Георгиева за пару дней до публикации отчета WEO предупредила об экономической фрагментации, вызванной геополитической напряженностью, и призвала страны принять меры для повышения глобальной производительности. Она также предупредила об экономических последствиях ограничений на торговлю, потоки капитала и рабочей силы.

В отчете отмечается, что экономический спад в этом году сконцентрирован в странах с развитой экономикой, таких как зона евро и Великобритания. Ожидается, что темпы роста в этом году снизятся до 0,8% и -0,3%, а затем восстановятся до 1,4% и 1,0% соответственно. Кроме того, в настоящее время прогнозируется, что экономика Германии сократится на 0,1% в 2023 году, а экономика Японии вырастет на 1,3% в этом году. Экономика США вырастет на 1,6%, а ВВП Китая, как ожидается, вырастет на 5,2% в этом году. В докладе делается попытка представить ухудшающуюся ситуацию как можно лучше.

Но даже при пересмотре в сторону понижения на 0,5% многие страны с формирующимся рынком и развивающиеся страны набирают темпы роста, при этом рост в годовом исчислении ускорится до 4,5% в 2023 году с 2,8% в 2022 году. Прогнозируется, что экономика Бангладеш вырастут на 5,5% в этом году и на 6,5% в 2024 году. Однако страны с формирующимся рынком и развивающиеся страны сильно пострадают от снижения спроса на экспорт, обесценивания валюты и роста инфляции.

В этом базовом прогнозе предполагается, что недавние стрессы в финансовом секторе сдерживаются, что указывает на то, что постоянная угроза крупного финансового кризиса может быстро свести на нет любой возможный ограниченный рост. Главный экономист МВФ Пьер-Оливье Гуриншас в своем блоге, посвященном отчету ПРМЭ, предупредил, что, хотя и наблюдается видимость постепенного восстановления, «однако под поверхностью нарастает турбулентность, и ситуация довольно хрупкая».

 В отчете говорится: «Неопределенность высока, и баланс рисков резко сместился в сторону ухудшения, пока финансовый сектор остается неурегулированным». Таким образом, МВФ также предлагает вероятный альтернативный сценарий роста с усилением нагрузки на финансовый сектор. В соответствии с этим альтернативным сценарием глобальный рост снизится до 2,5 процента в 2023 году, а рост в странах с развитой экономикой упадет ниже 1,0 процента.

Глобальные экономические условия стали более сложными и противостоящими по сравнению с еще несколько месяцев назад. МВФ признал, что прогнозирование было сложным: «В связи с недавним ростом волатильности на финансовых рынках туман вокруг перспектив мировой экономики сгустился». Угроза финансового кризиса нависла над замедляющейся мировой экономикой.

Недавние банкротства банков проливают свет на последствия поворота центральных банков во многих странах с развитой экономикой, включая ужесточение денежно-кредитной политики США путем повышения процентных ставок для снижения высокой инфляции. Однако, по данным МВФ, инфляция оказалась более жесткой, чем ожидалось. Далее в нем отмечается: «Жесткая посадка — особенно для стран с развитой экономикой — стала гораздо большим риском. Политики могут столкнуться с трудными компромиссами, чтобы снизить устойчивую инфляцию при сохранении финансовой стабильности».

МВФ также предупреждает, что высокую инфляцию еще предстоит укротить, несмотря на агрессивное повышение ставок во всем мире. Но ожидается, что глобальная общая инфляция в базовом сценарии снизится с 8,7% в 2022 году до 7% в 2023 году, поскольку цены на сырьевые товары будут умеренными. В результате инфляция вряд ли вернется к целевым показателям центрального банка до 2025 года.

Хотя инфляция оказалась более жесткой, чем ожидалось, МВФ не заметил признаков спирали заработной платы и цен. Но он обнаружил, что коммерческие предприятия воспользовались ростом спроса для увеличения прибыли. Подсчитано, что рост маржи прибыли способствовал росту инфляции в США на 45%, в то время как рост заработной платы способствовал 20%, причем 35% приходилось на рост потребительского спроса.

МВФ повысил прогноз базовой инфляции до 5,1% в этом году с 4,5% прогноза, сделанного в январе. Но ожидается, что базовая инфляция, которая не включает цены на энергоносители и продукты питания, замедлится. Следует отметить, что в прогнозах МВФ не учитывалось влияние недавнего сокращения добычи нефти странами ОПЕК+, которое уже вызвало скачок цен на нефть, а также текущая засуха, поразившая Канаду, и ее влияние на мировые поставки продовольственного зерна.

В отчете отмечается, что ухудшение финансовых условий может ослабить реальную экономику, «при этом резко возросла вероятность жесткой посадки». Далее в нем упоминается, что политики, пытающиеся укротить инфляцию, в то же время пытаясь предотвратить «жесткую посадку» или рецессию, «могут столкнуться с трудными компромиссами».

Недавние потрясения на мировом финансовом рынке, вызванные крахом некоторых банков в США и Европе, побудили МВФ предупредить, что существует 15-процентная вероятность еще одного финансового шока, вызванного банковским кризисом, который вызовет глобальную рецессию. . Даже умеренное ужесточение финансовых условий может привести к дополнительному падению глобального роста на 0,3% до 2,5%.

Он также предупреждает, что очаги проблем с суверенным долгом могут в контексте более высокой стоимости заимствований и более низкого роста стать более системными. Тем не менее, МВФ настаивает на том, что нынешнее ужесточение денежно-кредитной политики центрального банка за счет повышения процентных ставок остается ключевым инструментом политики для сдерживания инфляции до ее целевого уровня. Главный экономист МВФ Гуриншас заявил агентству Рейтер, что центральные банки не должны прекращать борьбу с инфляцией из-за рисков для финансовой стабильности, которые выглядят «в значительной степени сдержанными».

Gourinchas в своем блоге также добавляет: «Хорошая сторона заключается в том, что банковские потрясения помогут замедлить совокупную активность, поскольку банки сокращают кредитование. Само по себе это должно частично смягчить необходимость дальнейшего ужесточения денежно-кредитной политики для достижения той же политической позиции».

Он также предупредил, что некоторые из недавних замедлений в среднесрочной перспективе могут также отражать более «зловещие силы», такие как пагубное воздействие пандемии и замедление темпов структурных реформ. Кроме того, растущие угрозы геоэкономической фрагментации влияют на торговлю и поток инвестиций, а также на более медленные темпы внедрения инноваций и технологий в фрагментированных «блоках».

Затем

Гуринша завуалированно предупредил о последствиях деглобализации и написал: «Фрагментированный мир вряд ли приведет к прогрессу для всех или позволит нам решать глобальные проблемы, такие как изменение климата или готовность к пандемии.