Содержание
Курс валют Дніпро (Дніпропетровськ) на сайті Money 24
Щодня ми спостерігаємо зміни курсу іноземних валют щодо гривні, у зв’язку із чим підготували для вас невеликий огляд про те як же формується курс валют в Україні, хто встановлює даний курс і які фактори впливають на зміну курсу валют в обмінниках і банках в Дніпрі.
Фінансисти говорять, що за співвідношенням гривні до долара, євро, шекелем і іншим іноземним валютам, стежать більше 70% українців. Подивитися актуальний курс у Дніпрі (Дніпропетровську) необхідно кожному, хто збирається робити обмінні операції. Це може знадобитися для того, щоб розплатитися з іноземними постачальниками товарів, перевести інвестиції в іншу країну або зробити вигідну трейдерську угоду. Також рекомендуємо стежити за сьогоднішнім курсом валют у Дніпрі тим, хто збирається в подорож або хоче перевести гривню в більш стабільну грошову одиницю.
Щоб підготуватися морально до того, що курс валют на сьогоднішній день змінитися, потрібно тримати руку на пульсі та стежити за змінами в економічній, фінансовій, політичній сфері. Якими саме – читайте в нашій статті.
Учасники формування курсу валют в Україні
Офіційний курс гривні щодо інших валют установлюється та регулюється Національним банком України за підсумками валютних торгів на Міжбанківському валютному ринку України. Далі розповімо як це відбувається.
- Міжбанківський валютний ринок України (МВРУ) на сьогоднішній день є однією з основних площадок, де проводяться операції по купівлі-продажу валюти між банками. По завершенню торгів і визначається поточний курс валют в Україні на день (за винятком дат державних свят і вихідних). Хоча на МВРУ й проходять валютні торги, сам по собі МВРУ не є біржею як такий. Курс валют на міжбанку може мінятися щопівгодини протягом операційного дня до завершення торгів.
- Наступним учасником і регулятором валютного курсу в Україні є Національний Банк України (НБУ). НБУ формує середньозважений курс валют (він же офіційний) в Україні на підставі курсу після торгів, що завершилися, на Міжбанківському валютному ринку України та додає до цього курсу умови регуляторної політики Національного Банку України. Офіційний курс валют від НБУ є орієнтовним як для банків, так і для інших учасників купівлі-продажу валюти в Україні. За даним курсом банки та обмінні пункти визначають власні курси валют з додаванням маржі на свій розсуд.
- Основними учасниками Міжбанківського валютного ринку України є банки України (у тому числі й НБУ), які продають або купують валюту за замовленням клієнтів або для власних потреб. Для участі в торгах на Міжбанківському валютному ринку України всі банки зобов’язані мати ліцензію НБУ.
- Ще одним учасником руху іноземної валюти в Україні є “Чорний ринок”, що працює в тіні та самостійно встановлює свої курси валют. Чим більше обмежень вводить НБУ відносно інвалюти для населення, тим чорний ринок обороту валют більше.
Як бачимо, курс гривні щодо іноземних валют в Україні більшою мірою залежить від обсягів купівлі-продажу іноземної валюти усередині країни й у меншому ступені від міжнародних валютних торгів.
Етапи утворення курсу валют в Україні
І небагато інформації про те, коли формується остаточний офіційний курс і як відбувається динаміка його коливань:
- Валютні торги на міжбанку проходять протягом усього операційного дня з 10:00 і до 17:00 (16:00 у п’ятницю), крім державних свят і вихідних днів. Відповідно після 17:00 НБУ вже одержує результати торгів на Міжбанківському валютному ринку України.
- НБУ формує офіційний курс валют наступного дня заздалегідь (крім вихідних і святкових днів)
- Чи може курс НБУ мінятися протягом дня? – Ні. Офіційний курс НБУ мінятися не може, він визначається після торгів на міжбанку та фіксується до закінчення наступних торгів на міжбанківському валютному ринку України.
- Чи може мінятися курс у банках і в обмінних пунктах протягом дня? – Так. Тому що курс НБУ є орієнтовним для структур валютного ринку, банки та обмінні пункти можуть самостійно регулювати свій курс валют і обновляти його протягом дня. Так що курс валют у банках і обмінних пунктах України може мінятися протягом дня, як у більшу, так і в меншу сторону.
- На міжбанківському валютному ринку України безготівковий курс купівлі-продажу валюти також міняється протягом усього операційного дня залежно від кількості, розміру курсів купленої-проданої валюти.
Тому що курс валюти в Україні для населення може змінитися в будь-який час, ми створили спеціально для вас форму онлайн-заявки на сайті money24. dp.ua, заповнивши яку, ви фіксуєте курс обміну необхідної вам валюти за зазначеним курсом на найближчі 30 хв. За допомогою онлайн-заявки ви гарантовано обміняєте гроші за тим курсом, що був зафіксований у заявці.
Основні фактори, що впливають на курс валют в Україні сьогодні
Далі ми розповімо вам, які фактори в підсумку змушують коливатися курс валют в Україні:
- попит/пропозиція на покупку-продаж валют на внутрішньому ринку України. Чим більше пропозицій від основних учасників ринку на продаж валюти усередині країни, тим міцніше стає гривня, щодо іноземної валюти;
- експорт і імпорт товару. Відповідно для зміцнення гривні, необхідно збільшувати обсяги експорту, тим самим залучаючи іноземну валюту на внутрішній ринок України;
- торговельний баланс – різниця між експортом і імпортом. Позитивний результат свідчить про зміцнення національний валюти, негативний же свідчить про нестабільність гривні щодо іноземних валют;
- зовнішньоекономічні відносини. Розвиваючи зовнішньоекономічні відносини для експорту товарів з України, ми тим самим зміцнюємо та стабілізуємо гривню;
- надання Україні кредитів і фінансової допомоги іншими країнами/банками. Даний фактор також істотно впливає на економіку усередині країни та відповідно на курс валют в Україні.
Курс валют і політика
Мабуть, це – одне із самих наболілих питань. Будь-яке, навіть саме незначне потрясіння в політиці, приводить до зміни курсу валют на табло в банку або в обмінному пункті.
Виділимо три найбільш важливі показники, що роблять найбільш сильний вплив на щоденний курс валют:
- ескалація (загострення) конфлікту на Донбасі: як тільки в медіа з’являються новини про зміну розміщення сил, у суспільстві – паніка. Усі очікують, що от-от почнеться повномасштабна війна й кращий спосіб «підстрахуватися» – придбати євро, долари;
- воєнний стан: з 26 листопада в десяти областях України уведений воєнний стан на 30 діб. У перші дні після оголошення про введення «особливого режиму» ситуація навколо обмінних пунктів загострилася. І закономірно, що курс поповз нагору, оскільки в моменти паніки українці згодні на все, у тому числі й на покупку долара по 30-32 гривні. Буквально через три-чотири дні курс валют стабілізувався, а ще через тиждень – знизився;
- президентські вибори: зіграти на зниження – вигідний хід. Він доводе, що фінансова ситуація в Україні під контролем. Але відразу після виборів, не виключена поява панічних настроїв. А ми знаємо, до чого вони приводять.
Якщо ви помітили будь-які зміни (наміру, слухи), які стосуються цих трьох факторів, очікуйте, що курс валют у Дніпрі обов’язково зміниться.
Наша команда MONEY 24 Дніпро тримає руку на пульсі, відслідковує політичні, економічні, фінансові новини. При цьому ми пропонуємо клієнтам обміняти гривні на долари, євро, єни, шекелі й інші валюти світу по справедливій ставці.
І на відміну від інших обмінних пунктів, де в продовж години курс може змінитися пару разів, ми пропонуємо зафіксувати поточну вартість обраної грошової одиниці. Якщо ви залишите заявку на нашім сайті, коли долар буде по 27.86, а по приїзду в обмінний пункт виявите, що він трохи «підріс» у ціні – на дві-десять копійок, ви однаково обміняєте гроші по фіксованій ставці.
Зробити обмінні операції в нас можна в будь-який зручний час із 10:00 до 20:00. Ми працюємо без вихідних. Але радимо уточнювати актуальний графік роботи на нашім сайті або в соціальних мережах. Про закриття обмінного пункту на конкретний період часу ми сповіщаємо заздалегідь.
Стежите за курсом валют на нашім сайті та приходьте в затишні обмінні пункти в Дніпрі (Дніпропетровську)! Вигідний обмін долара (курс Дніпропетровськ) можна здійснити тут.
Остерігайтеся шахраїв, міняйте валюту в перевіреному обміннику з вигідним курсом у мережі Money24!
Попит на валюту під час війни: що відбувається з курсом?
Аналізуємо перші два тижні роботи готівкового валютного ринку після часткової «воєнної» лібералізації
Рівно пів місяця тому Національний банк України дозволив банкам і небанківським фінустановам продавати готівкову валюту населенню за курсом, що не більш ніж на 10% відрізняється від офіційного. І продавати, до того ж, можна лише долари та євро, які фінустанови самі купили у громадян, без залучення додаткових обсягів валютної готівки. Одна із заявлених цілей лібералізації — обмеження роботи ринку нелегальних валютообмінних операцій і, відповідно, зниження ризиків для людей.
Схоже, досягнути мети вдалося лише частково: українці неохоче несуть валюту до банків, відповідно, можливості для її купівлі обмежені. Тож багато співвітчизників, котрі хочуть купити долари чи євро, продовжують звертатися до напівлегальних “обмінників” і нелегальних міняйл. Тим паче, що ті пропонують і куди вигідніші, ніж банки, умови купівлі: якщо вже виникла потреба обміняти 100 доларів “із заначки”, то додаткові 200-250 виручених за них гривень, погодьтеся, мають значення. Тож те, що обмінний курс чорного ринку перманентно росте, начебто особливо і не дивує. Головне, що до спекулятивного курсу перших днів війни, коли за американський “зелений” просили до 40 гривень, на щастя, далеко.
Фото: НБУ
Як змінювався валютний курс в умовах путінської агресії
Нагадаємо, 24 лютого регулятор повністю зупинив роботу валютного ринку, крім продажу валюти, й зафіксував офіційний курс на рівні встановленого на перший день війни — 29,25 грн/$ і 33,17 грн/€. З перших днів російської агресії в Україні активізувався чорний ринок, де за долар просили до 40 гривень.
Починаючи з березня, Нацбанк потихеньку послаблював обмеження при купівлі валюти банками та продажу її для потреб критичного імпорту. Суттєві послаблення для населення запрацювали з 14 квітня.
Курс купівлі-продажу валютної готівки банками упродовж цього часу залишався стабільним, близьким до максимальних параметрів, дозволених регулятором (+10% до офіційного курсу). Долар купували, в середньому по 31,8, продавали — по 32,18 гривень. Курс євро натомість постійно змінювався. Але це пов’язано не з обсягами попиту-пропозиції, а з реакцією Національного банку на зміну співвідношення євро/долар у світі. Війна в Україні, проблеми, пов’язані з дефіцитом та подорожчанням енергоресурсів, суттєво вдарили по європейській валюті, яка перманентно знецінювалася порівняно з американською. 29 квітня євро на світових біржах коштував 1,05 долара. Тоді як у середні лютого цей показник становив 1,13-1,15, а рік тому, на початку травня 2021-го, за євро давали 1 долар 22 центи. Експерти кажуть про тенденцію до встановлення паритету між цими валютами, коли євро коштуватиме рівно долар.
Тож і офіційний курс євро, встановлений НБУ, за два місяці війни опустився з 33,17 до 30,69 гривень. Середній курс купівлі євро банками — 33,2, курс продажу — 33,76. Курси купівлі-продажу на чорному ринку — 36 — 36,95 гривень.
Фото: НБУ
Щодо долара, то в середу і четвер деякі “обмінники” небанківських фінустанов та міняйли продавали його майже по 35 гривень. А увечері подекуди на інформаційних табло можна було побачити й цифри, близькі до 36-и. У п’ятницю середній курс продажу дещо знизився — до 34,2, курс купівлі — в середньому 33,6. Поміж пояснень зростання курсу після Великодня — додатковий попит на валюту з боку охочих завезти за-кордону автомобілі, доки влада не скасувала їх безмитне оформлення. Під кінець тижня цей попит, схоже, частково вщух.
“Оскільки впливи війни на офіційний валютний ринок мінімізовані завдяки запобіжникам, запровадженим НБУ ще в перший день російської агресії, можемо розглядати чорний ринок як зону експериментів, чисту від будь-яких обмежень. Відповідно, всі коливання, які там відбувалися, коли спочатку курс долара підскочив до 40 гривень, потім знизився до 32 і фактично наблизився до офіційного, а зараз знову зріс до понад 34 гривень, — це відображення чистого попиту і пропозиції готівкової валюти”, — каже у коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Банки проти чорного ринку: чому тіньовий обіг валюти суттєво переважає
Євген Дубогриз
Асоційований експерт в CASE Україна Євген Дубогриз вважає, що наразі навряд чи можна говорити про якісь суттєві зміни, що відбулися на валютному ринку упродовж двох тижнів часткової лібералізації правил продажу готівкової валюти.
“Вплив рішення НБУ на ситуацію в цьому сегменті незначний. Понад 90% готівкового обігу валюти, як на мене, продовжує забезпечувати чорний ринок. При цьому попит на валюту, безумовно, є. Оцінюю його навіть вище, ніж було рік тому, коли банки щодня продавали по $50-60 мільйонів”, — каже економіст в коментарі Укрінформу.
Хоча обсяги продажу готівкової валюти на офіційному ринку у перший тиждень після лібералізації й удвічі зросли — до $20,5 мільйонів — це просто таки ніщо порівняно з довоєнними показниками, коли обсяги офіційної купівлі й продажу готівкової валюти сягали $400 мільйонів щотижня.
Однак, за оцінками фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, готівковий валютний ринок таки потроху оживає. “Що змінилося по факту? Обсяг продажу валюти населенням зріс удвічі. Хоча в абсолютних величинах це все ще дуже і дуже небагато — близько $4 мільйонів за день. Також фізичні особи почали трохи більше купувати валюту. До 14 квітня банки приймали готівкову валюту по офіційному курсу НБУ. Зараз же курс купівлі вийшов за 31 грн/$”, — констатував експерт.
Гліб Вишлінський
За словами Гліба Вишлінського, така поведінка людей, котрі, попри певні ризики, віддають перевагу операціям на чорному ринку, цілком зрозуміла. “Якщо ти можеш продати валюту за кращим курсом, то чому маєш іти до банків? Відповідно, обсяги офіційного продажу валюти населенням доволі низькі. Думаю, після того, як Верховна Рада ухвалить законопроєкт №7311 і таким чином закриє “лазівку” з безмитним ввезенням, попит на валюту зменшиться”, — сказав експерт у коментарі Укрінформу.
Щодо перспектив подальшої лібералізації, скажімо, ухвалення НБУ рішення про збільшення максимально можливого відхилення готівкового курсу продажу валюти від офіційного або скасування вимоги про продаж банками лише купленої у населення валюти, то Євген Дубогриз бачить два шляхи. “Варіанти зрозумілі: потрібно або нічого не чіпати до стабілізації безпекової ситуації в країні, тобто, до завершення війни, або “відпустити” маржу. Але тоді обсяги офіційних операцій з купівлі валюти зростуть. І де банкам брати валютну готівку, незрозуміло. Скасовувати обмеження, вважаю, нераціонально. На місці Нацбанку я б просто лишив все як є”.
А що ж буде з курсом?
Гліб Вишлінський вважає, що найближчим часом вартість долара на чорному ринку може повернутися до рівня минулих тижнів.
“Оскільки до відкриття “лазівки”, пов’язаної з пільговим ввезенням іноземних авто, ситуація на чорному ринку була відносно стабільною, курс долара до гривні навіть зменшувався, то, на мою думку, після скасування митної пільги він може триматися в діапазоні плюс 10-12% до офіційного курсу. Не бачу підстав для того, щоб він почав кудись рухатися. Оскільки на цьому ринку немає інтервенцій, то для купівлі валюти в людей має з’явитися зайва гривня”, — пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії.
Але зараз говорити про те, що в людей з’являтиметься вільний гривневий ресурс, на його думку, не можна. “Крім того, у нинішній ситуації “зайві” гривні в людей з’являтимуться паралельно з появою валюти. Приміром, додаткових надходжень від експорту (чи то експорт підприємств, чи постачання товарів й надання послуг безпосередньо фізичними особами, що працюють на іноземних замовників). Або надходжень зовнішніх донорських грошей. В середні країни джерел зростання наразі, зі зрозумілих причин, немає. Крім певного пожвавлення внутрішнього ринку. Але це, по суті — перетікання ресурсу”, — вважає Вишлінський.
Євген Дубогриз із тим, що наші співвітчизники не мають ресурсу для “інвестицій” у валюту, не погоджується. Він вважає, що за нинішніх умов, попри загальне падіння рівня доходів населення, попит на євро і передовсім долари надалі не зменшуватиметься. Українці відмовлятимуть собі в усьому із тим, щоб зберегти заощадження.
“Люди бачать, що в країні прискорюється інфляція, розуміють, що через війну з величезними проблемами стикається українська економіка. Тож починають “про всяк випадок” обмінювати залишки гривневих коштів на валюту. Плюс ще один момент — вкрай низькі ставки за банківськими депозитами. Зрозуміло, що людей, які хочуть зберегти гроші, нинішні ставки — від 1 (чи й менше) до 6% не влаштовують. Тому економічні очікування інфляції, девальвації, загальна невизначеність і стимулюють українців купувати долар як засіб заощадження”, — пояснює Дубогриз.
Що ж до макроекономічних впливів на курс гривні, то в умовах впроваджених НБУ обмежень вони мінімальні. Потреби в коштах для критичного імпорту (понад 80% товарів) задовольняються, заборонено непріоритетний імпорт, купівлю послуг, припинено рух капіталу, низку інших операцій.
“Все (відносно) добре і з торговельним балансом: незважаючи на те, що суттєво скоротився експорт та впали надходження валюти через блокування росією українських портів, значно скоротився й імпорт (зокрема, дорогий споживчий і великий інвестиційний імпорт). Тож відповідні показники більш-менш зрівнялися, — каже Гліб Вишлінський, — Основне, що зараз вимагає інтервенцій з боку Національного банку, — витрати українських біженців за кордоном. Тобто, витрачання ними гривневих заощаджень чи зарплат, якщо вони працюють віддалено, або ж переказів від членів сімей, котрі залишилися в Україні. Це й створює найбільші дисбаланси на валютному ринку”.
Але поки що Національний банк, за висновками експертів, із цим справляється. Вишлінський нагадав, що упродовж трьох тижнів на початку війни НБУ продавав з резервів приблизно по $600 мільйонів на міжбанківському ринку, потім упродовж тижня чи двох ця сума суттєво скоротилася — до $350-400 мільйонів, минулого тижня був стрибок до $750 мільйонів. За висновками економіста, це так само може бути пов’язано з феноменом купівлі “євроблях”.
Варто додати, що, за даними НБУ, рівень міжнародних резервів України залишається майже незмінним. Зараз вони становлять приблизно $27 мільярдів — стільки ж, як і на початку війни.
Владислав Обух, Київ
Швейцарский национальный банк (SNB) — Добро пожаловать
Обмен банкнот
Старые швейцарские банкноты
У вас есть старые банкноты шестой или восьмой серии, которые вы хотели бы обменять?
Информация о вариантах и местах обмена
Дополнительная информация о банкнотах
Иностранная валюта — обмен украинской гривны
Обратите внимание, что иностранную валюту нельзя обменять в кассах SNB или агентствах SNB. До 25 ноября 2022 года совершеннолетние лица со статусом защиты S смогут совершить разовый обмен до 10 000 гривен в некоторых отделениях UBS и Credit Suisse. Пресс-релизы SNB на эту тему можно найти здесь (22 июня 2022 г., 18 ноября 2022 г.), пресс-релизы Конфедерации здесь (22 июня 2022 г., 18 ноября 2022 г.).
Новое на сайте
22.11.2022
Финансовые рынкиТребования реестра долговых обязательств денежного рынка Швейцарской Конфедерации: результаты
22.11.2022
пресс-релизМарко Хьюилер назначен новым делегатом SNB в Цюрихском экономическом районе
21.11.2022
Портал данныхВажные данные о денежно-кредитной политике, 21 ноября 2022 г.
21.11.2022
Портал данныхЭкономические данные, ноябрь 2022 г.
21.11.2022
Портал данныхЕжемесячная банковская статистика, ноябрь 2022 г.
Все
Расписание
29.11.2022
16:00Выступление Мартина Шлегеля, «Верьте, aber unter Druck: Bargeld im digitalen Zeitalter», Forum für Finanzmarktstabilität, Вадуц (с текстом)
15.12.2022
09:30Оценка денежно-кредитной политики (с пресс-конференцией)
21. 12.2022
15:00Ежеквартальный бюллетень 4/2022 (Портал отчетов и данных ШНБ)
22.12.2022
09:00Платежный баланс Швейцарии и международная инвестиционная позиция Швейцарии: 3 кв. 2022 г. (пресс-релиз и портал данных SNB)
09.01.2023
07:25Предварительные данные по итогам 2022 года
Все
Предлагаемые страницы
Контакт
- Немецкий
- ФР
- ЕН
- ИТ
Война в Украине: финансовая защита
Экономический комментарий о российском вторжении в Украину в основном сосредоточен на издержках экономических санкций для России (Garicano 2022) и влиянии роста цен на нефть и газ на мировую экономику (Vaitilingam 2022 ). Менее заметными были экономические последствия для Украины и действия Национального банка Украины (НБУ) и международного финансового сообщества по поддержанию ликвидности и финансовой стабильности в стране. В этой колонке мы заполняем этот пробел, исследуя влияние войны с точки зрения денежно-кредитной экономики Украины. Мы представляем краткую денежную историю Украины, документируем политические действия последних нескольких недель и изучаем предстоящие проблемы.
Краткая денежная история Украины
С момента обретения независимости в 1991 году Украина пережила бурную денежную историю. В 1993 г. пик гиперинфляционной спирали превысил 10 000%, что обусловило необходимость денежной реформы в 1996 г. и перехода на новую валюту (в соотношении 100 000:1).
В 2000, 2008 и 2014–2015 годах последовали три крупные девальвации валюты, сопровождавшиеся дальнейшими скачками инфляции (см. рис. 1А). Последний из них, в период политической нестабильности, последовал за неудачной попыткой НБУ защитить валюту, что привело к истощению его международных резервов (см. Рисунок 3А). Из-за этого опыта украинские домохозяйства держат большое количество иностранной валюты и быстро конвертируют ликвидные сбережения из национальной валюты в ответ на признаки экономической или политической нестабильности.1
В 2015 году НБУ стал оперативно независимым для решения проблем фискального доминирования с мандатом на обеспечение ценовой и финансовой стабильности. Для достижения первого НБУ применяет режим инфляционного таргетирования, ориентируясь на 5% годовой инфляции. Таким образом, в контексте трилеммы Манделла-Флемминга он принял независимую денежно-кредитную политику и свободное движение капитала, позволив обменному курсу свободно плавать.
К 2021 году НБУ представлял собой типичный современный центральный банк, находящийся в середине цикла неуклонного ужесточения политики (см. рис. 1Б), уравновешивая необходимость поддержки экономики во время пандемии Covid-19 и предотвращая инфляционное давление, возникающее из-за covid-19. вызвали сбои в глобальной цепочке поставок. Однако подготовка к российскому вторжению в Украину и последующее резко изменили денежный ландшафт и вынудили НБУ быстро изменить свою деятельность, чтобы предотвратить финансовый крах.
Рисунок 1 Инфляция и ключевая ставка политики
A) Инфляция CPI
B) Ключевой политический ставка NBU
Источник : NBU
Строительство до войны и первые несколько дней. Российское вторжение
С ноября, когда появились спутниковые снимки новых российских войск у границы, финансовое давление на Украину росло с каждой эскалацией геополитической напряженности. Первым признаком этого давления стала турбулентность на валютном рынке и падение курса гривны (UAH) – национальной валюты (см. Рисунок 2). Что касается количества, то объем украинских государственных облигаций, принадлежащих нерезидентам, сократился почти на 20% в январе-феврале, и украинские домохозяйства быстро приобретали больше иностранной валюты (см. Рисунок 4B). В результате НБУ начал интервенции на валютном рынке с продажей чистых иностранных активов в январе, чтобы сгладить колебания обменного курса и контролировать обесценивание валюты (см. рис. 3B)2 9.0007
Рисунок 2 Официальный курс гривны
Источник : НБУ
достаточный объем международных резервов» и «в банковской системе нет недостатка в наличных деньгах».3 Но 24 февраля, когда Россия вторглась, НБУ действовал решительно, введя контроль за движением капитала (предотвратив покупку иностранной валюты), ограничив снятие средств с депозитных счетов в иностранной валюте и переход от гибкого к фиксированному режиму обменного курса (при UAH/USD = 29.25).4,5,6 В тот же день, чтобы помочь нарастить международные резервы и обеспечить финансовую стабильность, Национальный банк Польши предоставил НБУ своп на 4 млрд злотых (0,95 млрд долларов США).7
25 В феврале НБУ предоставил банковской системе доступ к неограниченным кредитам рефинансирования в национальной валюте со сроком погашения до одного года. Беспрецедентно, эти кредиты были необеспеченными. За 11 дней через этот инструмент банки вывели 62 млрд грн.8,9,10
Эти действия в течение двух дней, скорее всего, предотвратили резкое обесценивание валюты, стремительный отток золотовалютных резервов и кризис ликвидности это могло привести к финансовому краху. Однако эти действия не лишены потенциальных рисков, к которым мы обратимся далее.
Рисунок 3 Международные резервы и покупка NBU
A) NBU Международные резервы
B) NBU Чистые закупки в иностранной валюте
ИСТОЧНИК : NBU
и УСТАТИТЕЛЬНОСТЬ И УСТАНОВКА ИСТОЧНИКА И СТО Финансовая система Украины
Начнем с того, что предоставим немного больше информации о финансовой системе (до конфликта) Украины. Во-первых, концентрация в банковской системе относительно низка: 71 банк (из которых 33 частично или полностью принадлежат иностранцам).11 Во-вторых, 36% обязательств банковской системы выражены в иностранной валюте, что свидетельствует о чувствительности краткосрочного финансирования. к обменному курсу и международным рынкам финансирования. В-третьих, в течение многих лет банковская система имела избыточную ликвидность, при этом краткосрочная ликвидность в основном хранилась в виде депозитных сертификатов НБУ. В результате ставки межбанковского рынка колебались близко к ставке НБУ по депозитам.12 9Рисунок 4
Примечание : Безналичными являются операции между банковскими счетами в национальной и иностранной валютах. Денежные средства — это физические операции с наличными.
Вливание ликвидности 25 февраля обеспечило продолжение функционирования межбанковского кредитного рынка без видимых признаков рыночного стресса (см. рис. 1В). Тем не менее, дополнительная ликвидность (см. рис. 5, оранжевые и серые столбцы) уже компенсируется дополнительным спросом на денежные средства (желтые столбцы).
Российское вторжение вынудило около трех миллионов украинцев найти убежище в соседних странах. Это вызвало сцены длинных очередей к банкоматам, поскольку граждане искали наличные деньги13. В то время как НБУ может легко предоставить наличные в национальной валюте, спрос на наличные в иностранной валюте более проблематичен.
В обычное время украинские рабочие за границей являются важным источником иностранной валюты для страны. Денежные переводы из Украины за границу достигли пика в 15 миллиардов долларов в 2021 году, что близко к 10% ВВП Украины (см. Рисунок 4A). Однако текущий спрос на иностранную валюту в условиях валютных ограничений на официальных рынках спровоцировал появление теневых валютных рынков. По состоянию на 15 марта обменный курс составляет около 31–33 грн/долл. США на одном из этих рынков, что значительно выше официального курса.14 Расширение разрыва между официальным и теневым обменным курсом является показателем степени давления фиксированный обменный курс.
Предоставление ликвидности в национальной валюте для облегчения финансовых условий также сопряжено с риском. Украина сильно зависит от импорта, и вторжение оказывает значительное влияние на производственный потенциал ее экономики. В результате избыточная ликвидность, вероятно, окажет дополнительное давление на валюту. Конечно, любая девальвация валюты в таком случае может привести к инфляционному давлению, сначала через цены на топливо и другие импортные товары, а затем в цены на местные товары из-за более высоких цен на промежуточные товары.15
До вторжения НБУ должен был принять решение о своей ключевой учетной ставке (в настоящее время на уровне 10%) 3 марта и должен был ввести повышенные резервные требования 11 марта, хотя оба эти требования были незамедлительно отменены в начале вторжение. Но при инфляции в 10% в январе, что выше целевого уровня инфляции 5%, ожидалось, что процентные ставки продолжат расти в 2022 году. Теперь большая неопределенность связана с необходимостью снижения директивных ставок в будущем (для облегчения финансовых условий). или подняться (для защиты валюты и смягчения инфляционного давления).
Рисунок 5 Текущие счета банков в НБУ
Источник : НБУ.
Примечание : Итого представляет собой совокупное изменение текущих счетов банков в НБУ с 1 ноября. Эти изменения обусловлены тремя факторами: двумя типами операций денежно-кредитной политики НБУ (постоянные кредиты и тендеры) и кассовым эффектом, влияющим на изменение объема наличных денег в обращении. 25 февраля в тендерах участвовало необеспеченное финансирование со сроком погашения до одного года.
Поддержка МВФ и предстоящие вызовы
9 марта МВФ вмешался и одобрил финансирование Украины в размере 1,4 миллиарда долларов США через Инструмент быстрого финансирования, чтобы помочь удовлетворить неотложные потребности в финансировании. Инструмент МВФ, используемый для преодоления проблем с платежным балансом, но это сопровождается макроэкономической программой, включающей обязательства и ограничения для страны-получателя для обеспечения макроэкономической стабильности. Эта резервная договоренность в настоящее время отменена, и в будущем будет согласована новая программа. Что МВФ обяжет в новой программе в отношении денежно-кредитной, налогово-бюджетной и валютной политики, остается неясным17 9.0007
Будущие экономические перспективы Украины полны неопределенности и во многом будут определяться продолжительностью и масштабами войны. Огромный ущерб наносится производственному потенциалу экономики, и потребуется значительное внешнее финансирование, чтобы помочь восстановить страну и экономику после войны. Даже при поддержке МВФ и международного сообщества постконфликтный путь возвращения НБУ к статусу функционально независимого центрального банка, осуществляющего таргетирование инфляции, с открытым валютным рынком и гибким обменным курсом, несомненно, будет деликатным компромиссом между поддержка экономики и предотвращение обвала валюты и роста инфляции.
Ссылки
Бахадж, С. и Р. Рейс (2022), «Работа линий ликвидности между центральными банками», готовится к публикации в Справочнике по исследованиям финансовых рынков .
Гарикано, Л. (2022 г.), «Усиление давления на Путина», VoxEU.org, 5 марта.
Квон О., Сиропулос К. и Йотов Ю. (2022 г.), «Экстерриториальные санкции: кнут и пряник», VoxEU.org, 4 марта.
Роланд, Г. и Ю. Городниченко (2014 г.), «Украина: какие экстренные меры и какие долгосрочные изменения необходимы?», VoxEU.org, 27 февраля.
Vaitilingam, R (2022), «Экономические последствия российского вторжения в Украину: взгляды ведущих экономистов», VoxEU.org, 10 марта.
Примечания
1 По состоянию на февраль 30% депозитов домашних хозяйств находятся в долларах США, 7% в евро и 62% в национальной валюте, несмотря на большую разницу в процентных ставках (7,1% по депозитам в национальной валюте против 0,5% по депозитам в национальной валюте). депозиты в иностранной валюте).
2 С 2015 года НБУ проводит интервенции на валютном рынке, чтобы восстановить свой запас международных резервов (см. Рисунок 3А).
3 https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-schodo-situatsiyi-na-finansovomu-rinku-ukrayini-13538 (цитаты переведены с помощью Google Translate)
4 https://bank. gov.ua/ru/news/all/pro-robotu-bankivskoyi-sistemi-ta-valyutnogo-rinku-z-24-lyutogo-2022-roku-za-umovi-voyennogo-stanu-po-vsiy-teritoriyi-ukrayini
5 Быстрая реакция НБУ во многом объясняется тем, что с момента аннексии Крыма в 2014 году НБУ разработал процедуры, направленные на обеспечение финансовой стабильности в ответ на дальнейшую эскалацию военного конфликта.
6 1 марта НБУ ослабил некоторые валютные ограничения, разрешив клиентам снимать до 1000 долларов в день.
7 Анализ своп-линий центрального банка и их роли см. в Bahaj and Reis (2022).
8 Для сравнения, до этого общая сумма в национальной валюте на текущих счетах банков в НБУ составляла 58 млрд грн.
9 24 февраля НБУ также поддержал ликвидность правительства, перечислив в государственный бюджет 29 млрд грн своей прибыли за 2021 год (что составляет около 1,3% государственных расходов или 10% дефицита консолидированного бюджета в 2021 году). 8 марта НБУ объявил, что может поддержать государственный бюджет за счет покупки государственных ценных бумаг Украины на первичном рынке, а затем приобрел военные облигации на сумму 30 млрд грн.
10 НБУ ввел ряд дополнительных изменений для поддержки финансовой системы. Он упростил правила для коммерческих банков (включая правила и статистическую отчетность).
11 НБУ отозвал лицензии и ликвидировал подконтрольные России банки, работающие в Украине.
12 В феврале в среднем около 70% коммерческих банков имели депозитные сертификаты НБУ овернайт.
13 На начало февраля доля вкладов населения, которые можно было снять сразу, составляла 58% (из них 38% в иностранной валюте) от общего объема вкладов.
14 https://miniaylo.finance.ua
15 Такая динамика наблюдалась в Украине во время мирового финансового кризиса 2008 года. НБУ поддержал финансовую систему ликвидностью, чтобы предотвратить массовое бегство из банков. Хотя это предотвратило крах банковской системы, накопление избыточной ликвидности способствовало повышению спроса на иностранную валюту и в конечном итоге вынудило НБУ девальвировать валюту.
16 Кроме того, Всемирный банк готовит пакет поддержки в размере 3 миллиардов долларов, который Украина может получить в ближайшие месяцы, а США одобрили расходы на войну в Украине в размере 13,6 миллиардов долларов, примерно половина из которых предназначена для гуманитарной и экономической помощи.