Курс валют в україні на сьогодні всіх банків: Курс валют на сьогодні. Конвертор валют. Курс всіх банків. НБУ. Міжбанк

Содержание

Від фіксованого до ринкового: хто виграє і хто програє від різнобою валютних курсів

  • Анастасія Зануда
  • ВВС News Україна

Автор фото, Getty Images

У перший день війни НБУ зафіксував офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн за долар.

Саме він досі визначає, за яким курсом в Україну завозять пальне та інший критичний імпорт. Для цього до фіксованого курсу додається 1%.

Проте за таким самим курсом валюту мають продавати й експортери.

Тож на рівні юридичних осіб — підприємств та підприємців — курс гривні залишається фіксованим і незмінним так само, як і офіційний.

Водночас для населення через три місяці після початку війни Нацбанк фактично повернув гнучкий курс, дозволивши банкам самим визначати курс продажу готівкової валюти та курс карткових розрахунків.

На додачу до цього, на початку червня НБУ пішов на безпрецедентний крок і підвищив облікову ставку одразу на 15 відсоткових пунктів.

Все це для того, аби зменшити тиск на гривню, підтримати курс та запобігти пришвидшенню інфляції.

  • Нацбанк підвищив облікову ставку одразу на 15%: як це вплине на інфляцію та курс гривні
  • НБУ зняв обмеження на валютний курс для банків. Як це вплине на гаманці українців
  • Війна та банки: хто і як підтримує платежі та захищає гроші українців

За пару тижнів це дозволило дещо «збити» попит на валюту та зблизити банківський курс із курсом обмінників та «чорного ринку», — якщо до 21 травня готівковий курс подекуди перевищував 38 грн за долар, то нині він є меншим за 36 грн, а у банках — близький до 33 грн за долар.

Проте якщо усі попередні рішення НБУ під час війни одностайно схвалювали усі учасники ринку, то після останніх на адресу центрального банку країни стала лунати й критика.

Хто виграє і хто зазнає збитків від того, що в країні діють кілька валютних курсів? Скільки це триватиме? І як це стосується пересічних громадян?

Що відбувається?

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Так само, як і багато українських міст, руйнувань зазнала і значна частина української економіки

Через війну українська економіка працює далеко не на повну силу. За даними Європейської бізнес асоціації, станом на початок червня на довоєнному рівні працює трохи менше половини підприємств, що входять до асоціації. Ще половина працюють із обмеженнями.

Обстріли та руйнування, знищення логістичних ланцюжків, працівники, які були змушені переселитися в межах України чи за кордон, — все це вбиває чи обмежує бізнес, а відтак і доходи бюджету.

  • Зростання цін та діра в бюджеті. Як виживає Україна під час війни

Пропустити подкаст і продовжити

подкаст

Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

За даними міністерства фінансів, від січня до травня цього року він був зведений із дефіцитом у понад 263 млрд грн, тобто в ньому забракло майже 9 млрд доларів.

Як розповів міністр фінансів Сергій Марченко виданню Mind.ua, перші 20 днів травня Україна взагалі фінансувала свої потреби без залучення зовнішньої допомоги, — перші суми міжнародної допомоги у понад 500 млн євро (від США та Британії), а згодом і 600 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС були конвертовані і надійшли до бюджету вже після 20 травня.

Загалом, як розповів міністр фінансів, від початку війни Україна отримала від міжнародних партнерів 6 млрд доларів у вигляді грантів та кредитів. А у червні очікує 4,8 млрд доларів.

Проте триматися лише на зовнішній фінансовій допомозі неможливо. Для стабільного курсу важливий притік валюти в країну. А він суттєво скоротився із тими ж руйнуваннями та блокадою портів. При цьому потреби в імпорті, наприклад, пальному, зросли, так само як і попит на валюту.

Цей попит зріс і через бажання тих українців, в яких все ще є стабільний дохід, убезпечити його від інфляції, що набирає темпів. І роблять вони це у традиційний спосіб — намагаються купити валюту.

Звідси — тиск на курс, який Нацбанк став гасити валютними інтервенціями зі своїх резервів.

За даними голови Ради НБУ Богдана Данилишина, в останній тиждень травня попит на валюту на міжбанківському ринку зріс на 20%, пропозиція скоротилася на майже третину, а обсяг інтервенцій НБУ зріс у понад два рази — до 1,4 млрд доларів на тиждень.

На початку лютого цього року валютні резерви НБУ становили 29,3 млрд доларів, а на кінець травня — 25,1 млрд доларів.

Коли НБУ дозволив банкам встановлювати курс на готівкові та карткові операції з валютою, він, фактично, повернув для населення правила, за якими діяв роздрібний валютний ринок до війни.

Але це зачепило і бізнес, зокрема, підприємства та ФОПи, які продають валюту на міжбанку за курсом, що не може перевищувати фіксований офіційний більш ніж на 1%.

Експортери та айтівці проти

Фіксований валютний курс, запроваджений Нацбанком на початку війни, запобіг паніці і втраті контролю над ситуацією, визнають усі представники бізнесу.

Але нині, коли підприємства та компанії почали потроху відновлювати роботу, існування кількох курсів — офіційного, безготівкового та готівкового, фіксованого і вільного лише шкодить і породжує зловживання.

Експортери кажуть, що для них, так само як і для імпортерів, через блокаду портів та руйнацію інфраструктури вартість логістики зросла у 2,5-3 рази, але тепер вони втрачатимуть ще й близько 20% валютної виручки через різницю в курсах. Ті, хто все ще намагається відправляти свою продукцію на експорт, вважають, що валютний курс має бути єдиним для усіх — хай навіть це буде 32-35 грн за долар на якомусь етапі.

Проте першими і голосніше за інших множинність курсів стали критикувати представники ІТ-спільноти, більшість із яких працюють як ФОПи, і для яких бізнесові доходи та особистий гаманець пов’язані напряму.

Через останні рішення НБУ вийшло так, що доходи, які вони отримують на свої ФОПівські рахунки, конвертуються за фактично фіксованим курсом, а купити валюту вони змушені вже за ринковим.

Цю різницю айтівці вже назвали додатковим податком на їхній бізнес або навіть «експропріацією прибутків».

З іншого боку, галузь ІТ і до війни, разом із сільським господарством та металургією, була однією із головних експортних галузей української економіки. А під час війни стала фактично головною, адже на відміну від інших, змогла зберегти практично довоєнний рівень експорту, а відтак, і притоку валюти, і сплати податків в Україні.

  • ІТ та війна: як працює найсучасніша галузь України

«Безготівкова валюта, та, зокрема, експортна виручка підприємств та фізичних осіб — підприємців, може продаватися лише за фіксованим валютним курсом НБУ, який на сьогодні суттєво відрізняється від ринкового», — пояснили в Асоціації ІТ Ukraine.

Це не лише викривляє доходи працівників галузі, але й створює «додатковий податок на доходи ІТ-спеціалістів» вважають в асоціації.

«Фактично має місце пряма експропріація частини прибутку ІТ-спеціалістів», — вважають в ІТ Ukraine. І попереджають про можливі наслідки:

  • відтік з України валютних доходів фізичних осіб-підприємців, що здійснюють експорт послуг (зокрема послуг в сфері ІТ), та акумулювання таких доходів за межами країни,
  • зміна ІТ-підприємцями податкового резидентства в інших країнах, що загрожує різкому падінню валютних надходжень в Україну від ІТ-експорту вже з наступного місяця,
  • перехід ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном або можуть туди виїхати, від українських до іноземних компаній.

«2 мільярди доларів прибутку за перший квартал ми закрили, але треба враховувати, що в лютому це було приблизно 800 мільйонів доларів, а в березні — близько 500 мільйонів доларів. Тобто тренд все одно йде вниз», — заявив Владислав Савченко, президент EASE (European association of software engineering).

В асоціації попереджають, що є великий ризик втратити 100 — 150 тисяч спеціалістів, які захочуть виїхати за кордон і «будувати ІТ-ринок в інших країнах».

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Українські айтівціи, які вже давно працюють на експорт, можуть досить легко змінити банківські рахунки та податкову «прописку»

Ті, хто вже перебуває за кордоном, але все ще працює на українському ФОПі і платить податки в Україні, захочуть змінити і вже змінюють свою податкову реєстрацію на закордонну. А ті, хто поки що перебуває в Україні, активніше розглядатимуть можливості перебазуватися за кордон, щойно закон дозволить чоловікам призовного віку виїжджати за межі України.

В обох галузевих асоціаціях наголошують, що ІТ-сектор дає не лише притік валюти в країну і податків до бюджету (близько 2 млрд доларів за І квартал), але і є потужним донором допомоги українським військовим, — і компанії, і окремі працівники галузі спрямовують на цю допомогу від 10% до 25% своїх доходів (разом близько 1 млрд доларів, за підрахунками ІТ Ukraine).

Крім того, як підраховували експерти ще до війни, один айтівець створює або зберігає три робочих місця загалом в економіці країни.

В ІТ-галузі пропонують НБУ «встановити такий режим валютного курсу, який враховуватиме інтереси експортних галузей, та дозволить у короткі строки повернутися до плаваючого курсу».

А до того, щоб зменшити найбільш негативні наслідки множинності курсів, дозволити продаж частини валютної виручки експортерам за комерційним курсом, а також зберегти можливість карткових розрахунків та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) в межах еквівалентну 50 тис. грн на місяць.

Врешті, як розповів в інтерв’ю DOU директор IT Ukraine Костянтин Васюк, «точка неповернення може бути пройдена вже через місяць, коли люди просто вирішать попрощатись з рахунками в українських банках і українським податковим резидентством».

Маленькі імпортери не з власної волі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Мільйони українських жінок та дітей за кордоном стали одним із факторів тиску на курс гривні

Як не парадоксально, але крім українських експортерів — як компаній, так і ФОПів, — у програші від останніх змін на валютному ринку виявилися українці, які втекли через війну за кордон. За оцінками ООН, їхня кількість перевищує 6 мільйонів (без урахування тих, хто повернувся).

Усі вони перетворилися на «маленьких імпортерів», бо розраховуючись картками за кордоном, фактично, кожного разу купують безготівкову валюту. І після рішення НБУ про запровадження вільного карткового курсу, їхні витрати зросли на розмір різниці між зафіксованим на початку війни і тим, за яким банки нині проводять карткові операції за кордоном.

«Ми маємо за кордоном мільйони економічно активних людей. Велика частина з них мала певні заощадження, у тому числі в гривні. І вони зараз для перебування за кордоном мають витрачати кошти з гривневих карток. І кожного разу, коли вони це роблять, це фактично маленький імпорт. Ми маємо кілька мільйонів маленьких імпортерів», — пояснив начальник аналітичного відділу «Альфа-Банку» Олексій Блінов на круглому столі у «Фінансовому клубі».

На думку економіста, цей «індивідуальний» імпорт потрібно додавати до офіційного імпорту в Україну.

«Це дуже важлива стаття. Її від’ємний баланс в два, а може в три рази більший, ніж від’ємний баланс зовнішньої торгівлі України. Це наші громадяни. Ми маємо зберігати їх можливість споживати за кордоном — вони в скрутному становищі. Фактично зараз дві речі, які їх поєднують з Україною найбільше, — це паспорт громадянина України і картка українського банку», — вважає банкір.

З часом, прогнозує Олексій Блінов, витрати українців за кордоном, а відтак, і «маленький імпорт», будуть скорочуватися. Але це відбуватиметься двома шляхами.

З одного боку, частина українців будуть повертатися додому, і так необхідність витрачати кошти за кордоном відпаде. А інша частина — працевлаштується за кордоном, отримуватиме доходи у місцевій валюті, і втратить необхідність витрачати гривні чи мати гривневі рахунки.

Але поки все залишається так, як є, «ця стаття буде залишатися однією з найпотужніших статей тиску на український платіжний баланс і валютний ринок», прогнозує Олексій Блінов.

«Карткові туристи» з «некритичними потребами»

«Зараз на готівковому ринку здебільшого купують валюту для спекулятивного заробітку, фінансування «сірого» імпорту, який не належить до критичного, а також переведення заощаджень в іноземну валюту. Жоден з цих напрямів не є критичним пріоритетом для підтримки економіки під час війни», — йшлося у роз’ясненнях НБУ після рішення про «вирівнювання» курсу гривні для готівкових та карткових операцій.

Там також вважають, що це рішення «дасть змогу запобігти непродуктивному виведенню капіталу та захистити міжнародні резерви України».

Як пояснив в інтерв’ю Forbes логіку курсових рішень Юрій Гелетій, заступник голови НБУ, який курує валютний напрямок, кожного дня українські банки перераховують близько 100 млн доларів на користь міжнародних платіжних систем для операцій з гривневими картками за кордоном. У НБУ проаналізували ці операції, і твердять, що понад третина — це зняття готівки.

«Це можна було б пояснити фактором українців, що виїхали за кордон через війну. Однак проаналізувавши структуру цих операцій, ми побачили, що, наприклад у квітні, за нашими оцінками, 35% від загального обсягу операцій українців за кордоном припадало на зняття готівки. Це майже 23 млрд грн в еквіваленті», — пояснив заступник голови НБУ.

В НБУ також впевнені, що зняття готівкової валюти за кордоном дозволяло деяким українцям, яких в Нацбанку називають «картковими туристами», потім продавати її — вже за вищим курсом — на чорному ринку в Україні.

Там також твердять, що останні зміни валютного регулювання навпаки створили рівні умови для українців — тих, хто залишився в Україні, і тих, хто перебуває за кордоном.

«Ми не вважаємо за доцільне зараз витрачати дефіцитні міжнародні резерви для впливу на ситуацію на готівковому ринку. Валюту на ньому купують для задоволення не критичних потреб на відміну від безготівкового сегмента», — заявив Юрій Гелетій.

Що ж до скарг ІТ-галузі, то в Нацбанку кажуть, що не створюватимуть преференцій окремим галузям.

А на різноманітних форумах та в соцмережах є також значна частина дописів, автори яких нагадують айтівцям, що ті вже багато років, як перебувають «на особливому положенні», сплачуючи податки за спрощеною системою як ФОПи, що в рази менше, ніж податки, що їх платить будь-яка інша галузь економіки.

Втім, є велика кількість тих, хто нагадує, що саме спрощена система оподаткування дозволяє українській галузі ІТ бути конкурентоздатною на світових ринках і приносити в Україну експортні доходи.

Що буде з курсом далі?

У Нацбанку кажуть, що не поспішають відмовлятися від фіксованого офіційного курсу. Там вважають, що фіксація курсу вирішує кілька важливих для держави завдань: запобігає паніці, захищає від знецінення гривневі заощадження, здешевлює вартість критичного імпорту. Цю позицію поділяють і у банківських колах.

«Офіційний курс зафіксований, тому що Україна сьогодні не може дозволити собі таку розкіш, як ринкове курсоутворення», — заявила голова ради Незалежної асоціації банків Олена Коробкова на «Фінансовому клубі».

Водночас вона прогнозує, що ситуація на валютному ринку може покращитися, якщо український експорт буде розблоковано.

«У нас сьогодні в Україні заблоковані гігантські обсяги готової до відвантаження сільськогосподарської продукції, яка зазвичай становить левову частку нашого експорту. Ця продукція не йде на зовнішні ринки, а валюта за неї не йде в Україну. Водночас попит на валюту в Україні є, зокрема для оплати критичного імпорту», — пояснила банкір.

На додачу до розблокування портів та експорту, для стабілізації ситуації на валютному ринку треба, аби в Україну повернулися ті, хто виїхав через війну, вважає радник керівника Офісу президента, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.

«Зараз багато грошей іде з України на підтримку людей, які виїхали. Тобто люди отримують зарплату чи мають заощадження, але, на жаль, через війну мають їх витрачати в Європі, або в США, або в Лондоні», — заявив економіст. Тож коли українці почнуть повертатися в Україну, тиск на гривню має знизитися.

Водночас Олексій Блінов, керівник аналітичного департаменту «Альфа-банку», вважає, що «курс 29,25 грн за долар за нинішнього стану економіки — це, в принципі, минуле. І рано чи пізно він має адаптуватися до нових вимог».

Разом із тим, вирішити, наскільки можна підвищити курс гривні нині, щоб це було ефективно для всіх, за умов війни дуже важко.

Іншими словами, як пояснює логіку подальших подій експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Євген Дубогриз, «у нас війна, у нас є фундаментальний тиск на курс».

«Це і зниження експорту, і відтік капіталу, і, найголовніше, це очікування — девальваційні та інфляційні. Коли економічно активне населення і бізнес очікують, що долар буде зростати, а гривня падати, то долар зростатиме, а гривня падатиме, навіть якщо з імпортом, експортом та всім іншим буде все гаразд».

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

курс валют. Всі новини курс валют на сайті Korrespondent.net

Курс рубля зріс до восьмирічного максимуму — Reuters

Індекс Московської біржі у рублях зріс на 0,3%, до 1959,4 пункту. Доларовий індекс РТС збільшився на 5,5%.

Новости Украины — 30 вересня 2022, 14:38

Україна очікує до $16 млрд допомоги

До кінця року в НБУ розраховують одержати близько 10 мільярдів доларів. Ще близько шести очікується від США та МВФ.

Новости Украины — 30 вересня 2022, 11:46

Банки Волл-стріт прогнозують подальше падіння фунта стерлінгів

Американські фінустанови прогнозують, що фунт зрівняється з доларом до кінця 2022 року.

Новости финансов — 29 вересня 2022, 17:28


Гривню лихоманить: Чи чекати на долар по 50

Курс валют б’є рекорди: гривня падає, а розрив між даними НБУ та на готівковому ринку стає дедалі більше. Українці переймаються: такими темпами «долар по 50» стане реальністю.

Статьи — 28 вересня 2022, 17:46

Нацбанк чотири тижні поспіль збільшує продаж валюти

З початку 2022 року Нацбанк купив 3,121 млрд доларів і 110,97 млн євро і продав 18,607 млрд доларів і 1,789 млрд євро.

Новости финансов — 26 вересня 2022, 10:30

НБУ не планує змінювати офіційний курс гривні

У липні центробанк підвищив офіційний курс долара на 25% — до 36,6 гривень за долар. Поки що міняти не збирається.

Новости финансов — 23 вересня 2022, 10:20

Долар оновлює максимуми на тлі рішення ФРС

Федеральна резервна система США втретє цього року підвищила відсоткові ставки та має намір продовжувати.

Новости финансов — 22 вересня 2022, 10:31

СюжетПідсумки 21.09: Великий обмін і мобілізація в РФ

Україна повернула 215 своїх захисників; Володимир Путін оголосив у Росії мобілізацію. Кореспондент.net виділяє головні події вчорашнього дня.

События в Украине — 22 вересня 2022, 06:59

Готівковий долар наближається до 43 гривень

За два дні курс долара на готівковому ринку зріс на гривню-півтори. Курс євро зростає повільніше.

Новости финансов — 21 вересня 2022, 12:57

НБУ поки що не очікує зміни курсу долара

Ситуація на валютному ринку стабілізувалася, кажуть у центробанку, перерахувавши фактори, що сприяли цьому.

Новости финансов — 19 вересня 2022, 17:10

Курс євро продовжує зростати після рішення ЄЦБ

Минулого тижня Європейський центробанк підвищив ключові ставки, що посилили позиції євро до долара.

Новости финансов — 12 вересня 2022, 12:26

В НБУ розповіли, чи підвищать курс долара

У Нацбанку заявили, що ситуація значно покращилася і підстав для перегляду офіційного курсу 36,6 наразі немає.

Новости Украины — 8 вересня 2022, 16:00

Нацбанк пояснив причину нестачі валюти у банків

Війна зумовила суттєве погіршення ланцюжка постачання готівкової валюти, зазначив Юрій Гелетій.

Новости финансов — 8 вересня 2022, 15:56

Нацбанк різко зменшив продаж валюти

За минулий тиждень чистий продаж валюти центробанком склав трохи більше 230 млн доларів.

Новости финансов — 5 вересня 2022, 13:36

Курс євро впав до мінімуму за 20 років

Європейська валюта рекордно впала на тлі енергетичної кризи, що посилюється після зупинки Північного потоку-1.

Новости финансов — 5 вересня 2022, 11:55

Українці вперше з початку війни купили валюти більше, ніж продали

Чиста купівля валюти населенням України минулого місяця становила понад 106 млн доларів.

Новости финансов — 2 вересня 2022, 10:03

Нацбанк збільшив продаж валюти у серпні

Центробанк тільки двічі за час війни за тиждень купив більше валюти на міжбанку, ніж продав.

Новости финансов — 1 вересня 2022, 13:58

Мінфін оцінив вплив девальвації гривні на борги

У липні Мінфін перерахував державні борги через рішення Нацбанку девальвувати гривню.

Новости экономики — 30 серпня 2022, 15:10

Долар подорожчав до максимуму за 20 років

Зростання американської валюти спровокувало падіння інших світових валют — євро, юаня, єни, фунта стерлінгів.

Новости финансов — 29 серпня 2022, 15:10

НБУ знову різко збільшив продаж валюти

За тиждень чистий продаж валюти центробанком склав 430 мільйонів доларів. Тижнем раніше купівля перевищила продаж.

Новости финансов — 29 серпня 2022, 11:29

Курс валют в Україні 1 жовтня 2022 року: скільки коштує долар і євро

Курс валют в Україні 1 жовтня 2022 року: скільки коштує долар і євро. Фото: minfin.com.ua

Автор:
Анжела Фигин

  • Обмін валют
  • org/ListItem»>
    НБУ
  • курс валют

Курс долара і євро по відношенню до гривні залишаються на більш-менш стабільному рівні. Банкіри не бачать підстав для зміни офіційного курсу долара. Він залишиться на рівні 36,6 грн, хоча в обмінниках за долар нині просять 42 грн. Громадяни можуть без перешкод купити або продати долари та євро в обмінниках чи в банках, за готівку чи безготівкову оплату. 

Vgorode дізнався для вас, якою є актуальна ціна валюти в Україні.

Допоможіть журналістам Vgorode.ua виконувати свою роботу. Підтримайте фінансово >>> ❤

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Курс долара НБУ

Курс долара за НБУ є зафіксованим і поки що змінюватися не буде. На разі його вартість перебуває на рівні 36,56 гривень за 1 долар.

Курс євро НБУ

Сьогодні євро за курсом Нацбанку коштує 35,56 гривень за 1 євро.

Курс долара США у касах банків за даними Мінфіна

Курс долара США у касах банків. Фото: Мінфін

Курс долара США у касах банків. Фото: Мінфін

Курс долара США у касах банків. Фото: Мінфін

Курс долара США у касах банків. Фото: Мінфін

Курс долара США у касах банків. Фото: Мінфін

Курс євро у касах банків за даними Мінфіну

Курс євро у касах банків. Фото: Мінфін

Курс євро у касах банків. Фото: Мінфін

Курс євро у касах банків. Фото: Мінфін

Курс євро у касах банків. Фото: Мінфін

Курс євро у касах банків. Фото: Мінфін

* Курси з сайтів банків. Деякі банки можуть стягувати комісії за конвертацію. Дізнатися курс, за яким будуть списані гроші, можна в кол-центрі банку

Курс конвертації долара у банках при оплаті карткою

Курс конвертації долара у банках при оплаті карткою. Фото: Мінфін

Курс конвертації долара у банках при оплаті карткою. Фото: Мінфін

Курс конвертації долара у банках при оплаті карткою. Фото: Мінфін

Курс конвертації євро у банках при оплаті карткою

Курс конвертації євро у банках при оплаті карткою. Фото: Мінфін

Курс конвертації євро у банках при оплаті карткою. Фото: Мінфін

Курс конвертації євро у банках при оплаті карткою. Фото: Мінфін

Курс валют в обмінниках

Сьогодні долари в обмінниках купують у середньому по 42,00 гривні, а продають за 42,20. Євро в обмінниках купують за 40,20 гривню, а продають за 40,51.

Курс валют у Києві

У столичних обмінних пунктах євро купують за 42,00 гривень, а продають за 42,15. Долар США у Києві можна купити в середньому за 40,25 гривні, а продати за 40,50. 

ТОП РОЗДІЛУ

Це чат — пиши та читай 👇

Читай ще

Ого! ти доскролив до нашого чатбота 😏

Тепер у тебе є можливість налаштувати його під себе і дізнаватися важливий контент першим, щоб розповідати друзям

Viber

TelegramMessenger

Тільки пошта, тільки хардкор 🤘

Ми в соцмережах

            • 2015   2016   2017   2018   2019  
            Обменный курс (по отношению к доллару США) 24.03 27,10 28,16 27,71 23,70

            Значение Изменить Дата
            Bond Yield 19.00 0.0 % Jul 27
            Exchange Rate 23.70 0.30 % Jan 01